ПОЕЗІЯ – ЦЕ ВІДТІНОК ПРИРОДИ
Нема такого поета, який би не оспівував красу природи, чарівність рідного краю. Мабуть, недарма день 21 березня об'єднав два свята: Всесвітній день поезії та День лісу.
Тож, Канівська літературна студія "Зорянка" провела поетичний десант у Канівський природний заповідник, де мали змогу привітати поетичним словом захисників природи.
Від Степанецької громади на цьому заході були присутні працівники КЗ «Центр культури і дозвілля Степанецької ОТГ»: Людмила Хоменко – методист Центру та Ніна Хоменко – бібліотека центральної бібліотеки села Степанці.
Гостинно зустріла всіх присутніх бібліотекар заповідника (наша колега по перу) Тетяна Скляренко, провела природною стежкою до головного корпусу, йдучи до якого, вслухалися у весняний і щасливий спів синиць, насолоджувалися красою цвітіння підсніжників, пролісків, рясту, печіночниці та інших видів первоцвітів.
У затишній атмосфері весняного лісу під акомпанемент пташиного співу поети Канівщини продекламували свої вірші про рідну природу, про свою любов до синього неба, зеленої трави, про те святе і рідне, що дається кожній людині.
Природа дала студійцям розкрилля у читанні власної поезії. Канівська поетеса Тетяна Кіценко (художниця) також презентувала виставку власних пейзажних робіт, а згодом одну подарувала заповіднику.
Поетичне слово, яке звучить із вуст автора - тож щось неповторне, бо писане щирою душею і серцем, щоби достукатися до свого слухача.
Цікавинкою став виступ маленького бандуриста Лаврентьєва Тараса, який зворушив грою та співом усю присутню громаду. А як звучав Гімн України під акомпанемент Тараса, який виконали усі присутні.
Потім був чай із лікарських трав та смачні пиріжки від Тетяни Скляренко.
Закінчилося гостювання екскурсією у музей природи, де екскурсоводом знову ж таки була незмінна Тетяна Скляренко. Всі учасники заходу відвідали музей, розташований у старовинному меморіальному будинку академіка Миколи Федотовича Біляшівського. на території заповідника, прогулялися мальовничими доріжками, помилувалися на весняні квіти, які ніжилися під весняним сонечком.
Тож поєднувати поезію і красу природи можна безконечно, це захоплює і дарує безліч позитивних вражень
Щира подячність колективу заповідника та його керівництву за теплий прийом, за комфорт. Окрема подяка Скляренку Олександру Васильовичу!
